4. Так говорить Господь Бог мій: Паси овець, зрокованих на заклання,
5. Котрих купці їхні убивають безкарно, а продавці їхні говорять: Благословенний Господь: я розбагатів! І пастухи не мають жалю до них.
6. Бо Я не буду вже милувати мешканців цієї землі, говорить Господь; і ось, Я віддам людей, кожного в руки ближнього його і в руки царя його, і вони будуть уражати землю, і Я не визволю від рук їхніх.
7. І буду пасти овець, зрокованих на заклання, овець воістину вбогих. І візьму Собі два берла, і назву одного Добра Воля, а другого – Пов'язь, і ними буду пасти овець.
8. І знищу трьох із пастирів за один місяць; і відвернеться душа Моя від них, як і їхня душа відвертається од Мене.
9. Тоді скажу: Не буду пасти вас; те, що помирає, нехай умирає, і та, що гине, нехай загине, і ті, що залишаються, нехай пожирають плоть одна одної.
10. І візьму берло Моє – Добру Волю, і переламаю його, щоб знищити заповіта, котрого ухвалив Я з усіма народами.
11. І воно знищене буде того дня, і тоді спізнають убогі з овець, що наджидають Мене, що це – слово Господнє.
12. І скажу їм: Якщо бажано вам, то віддайте Мені заплату Мою; а якщо ні, – не давайте; і вони відважать заплату Мені тридцять срібняків.
13. І сказав мені Господь: Кинь їх до церковних сховищ, – висока ціна, котру склали вони за Мене! І взяв Я тридцять срібняків і кинув їх у дім Господній для гончара.