1. Восьмого місяця, другого року Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддового, пророка;
2. Прогнівався Господь на батьків ваших великим гнівом,
3. І ти скажи їм: Так говорить Господь Саваот: Наверніться до Мене, говорить Господь Саваот, і Я обернуся до вас, говорить Господь Саваот.
4. Не будьте такими, як батьки ваші, до котрих зверталися попередні пророки, кажучи: Так говорить Господь Саваот: Ухиліться від шляхів ваших і від недобрих справ ваших; але вони не слухали і не зважали на Мене, говорить Господь.
5. Батьки ваші – де вони? А пророки – чи будуть вони вічно жити?
6. Але слова Мої і ухвали Мої, котрі заповідав Я служникам Моїм пророкам, хіба не сягнули батьків ваших? І вони наверталися і казали: Як ухвалив Господь Саваот учинити з нами з огляду на шляхи наші і на справи наші, отак і вчинив з нами.
7. Двадцять четвертого дня одинадцятого місяця, – це місяць шеват, другого року Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддового, пророка.
8. Бачив я вночі: Ось, муж на гнідому коні стоїть поміж миртами, котрі у заглибині, а позаду в нього коні гніді, рябі та білі.
9. І сказав я: Хто вони, володарю мій? І сказав мені Ангел, що розмовляв зі мною: Я покажу тобі, хто вони.
10. І відповідав муж, котрий стояв поміж миртами, і сказав: Це ті, котрих Господь послав обійти землю.