25. Дні мої швидші гінця, – біжать, не бачать добра;
26. Линуть, мов легенькі човни, як орел падає на здобич.
27. Якщо сказати мені: Забуду я оскарження мої, позбавлюся сумного вигляду і підбадьорюся;
28. То боюся усіх страждань моїх, знаючи, що Ти не будеш тримати мене безневинним.
29. Якщо ж я винуватий, то навіщо марно страждаю?
30. Навіть, якщо обмиюся я сніговою водою і зроблю свої руки білими, як ніколи,
31. То й за такої обстави Ти зануриш мене в багнюку, і гидуватиме мною одежа моя.
32. Тому що Він не людина, як я, щоб я міг відповідати Йому, і йти разом з Ним на суд.
33. Немає поміж нами посередника, котрий поклав би руку свою на нас обидвох.
34. Нехай же відхилить Він від мене берло Своє, і страх Його нехай не жахає мене;