6. Дні мої біжать швидше, аніж ткацький човник, і минають без надії.
7. Пригадай, що життя моє – лиш подих, що око моє не навернеться бачити добре.
8. Не побачить мене око того, хто бачив мене; очі Твої – на мене, – і немає мене.
9. Рідшає хмара і відпливає; отак і той, що зійшов до шеолу, не вийде,
10. Не повернеться більше у свій дім, і місце його вже не буде знати його.
11. То не буду я утримувати вуст моїх; буду говорити у тіснотах духа мого; буду скаржитися в лихові душі моєї.
12. Хіба я море чи морська потвора, що Ти поставив наді мною сторожу?
13. Коли подумаю: Чи втішить мене постіль моя, чи забере гіркоти мої ложе моє,
14. Ти страхаєш мене снами і видіннями лякаєш мене.
15. І душа моя прагне радше припинення дихання, радше смерти, аніж життя.
16. Я відмовляюсь від нього. Я більше не хочу жити. Залиш мене на самоті, бо дні мої – марнота.
17. Що таке людина, що Ти звеличив її, і звертаєш на неї увагу Свою?
18. Навідуєшся до неї щоранку, і кожної миті випробовуєш її?