14. Ти страхаєш мене снами і видіннями лякаєш мене.
15. І душа моя прагне радше припинення дихання, радше смерти, аніж життя.
16. Я відмовляюсь від нього. Я більше не хочу жити. Залиш мене на самоті, бо дні мої – марнота.
17. Що таке людина, що Ти звеличив її, і звертаєш на неї увагу Свою?
18. Навідуєшся до неї щоранку, і кожної миті випробовуєш її?
19. Доки ж Ти не залишиш, допоки не відступишся од мене, доки не попустиш мені проковтнути слину мою?
20. Якщо я згрішив, то що я вчиню Тобі, Охоронцю людей? Навіщо Ти поставив мене супротивником Собі, аж так, що я зробився сам собі тягарем?