2. О, якби волання мої були належно зважені, і разом з ними поклали на ваги страждання моє!
3. Воно напевне переважило б пісок морів! Через те слова мої нерозважливі.
4. Бо стріли Вседержителя в мені; отруту їхню випиває дух мій; жахіття Божі повстають супроти мене.
5. Чи реве дикий віслюк на траві? Чи мукає бик біля місива свого?
6. Чи їдять несмачне без солі, і чи є смак у білку яйця?
7. До чого не хотіла торкнутися душа моя, те складає огидну їжу мою.
8. О, якби справдилося бажання моє, і надії мої виконав Бог!
9. О, якби була воля Божа розчавити мене, то простягнув би руку Свою і уразив мене!
10. То була б іще втіха мені, і я підсилився б духом у моїй немилосердній хворобі, бо я не зрікався слів Святого.
11. Що то за сила в мене, щоб сподіватися мені? І який кінець, аби продовжити життя моє?
12. Чи твердота каміння – сила моя? І чи тіло моє з міді?
13. Чи є в мені запомога для себе, і чи є для мене якась підпора?
14. До страдника має бути співчуття від друга його, якщо тільки він не відкинув страх перед Вседержителем.
15. Але брати мої зрадливі, мов потік, наче швидкоплинні ручаї,
16. Котрі чорні від льоду, і в котрих приховується сніг.