1. І відповідав Йов Господові, і сказав:
2. Відаю, що Ти все можеш, і що наміра Твого не зупинити.
3. Хто оцей, що затьмарює Провіщення Боже, нічогісінько не тямлячи? – Так я говорив про те, чого не розумів, про діяння пречудові для мене, котрих я не відав.
4. Вислухай, звертався я, і я говоритиму, і що буду запитувати в Тебе, розтлумач мені.
5. Я чув про Тебе крайчиком вуха; а тепер мої очі бачать Тебе.
6. А тому я зрікаюся сказаного і каюся у поросі і попелі.
7. І сталося після того, як Господь виповів слова оті Йовові, сказав Господь Єліфазові теманянинові: Палає гнів Мій на тебе і на двох друзів твоїх за те, що ви говорили про Мене не так слушно, як служник Мій Йов.