13. Проте лицеміри плекають в серці гнів і не звертаються до Нього, коли Він ув'язнює їх.
14. Тому душа їхня помирає замолоду і життя їхнє з нечестивими.
15. Він рятує бідного від лиха його і в пригнобленні відкриває вухо його.
16. І тебе вивів би Він із тіснот на простір, де немає пригнічення, і поставлене на стіл твій було б виповнене лоєм.
17. Але ти виповнений покарою нечестивих: покара і правосуддя – близькі тобі.
18. Нехай же не вразить тебе гнів Божий покарою! Великий викуп не порятує тебе.
19. Чи дасть Він якусь ціну твоєму маєткові? Ні, – ані золотові і жодному скарбові.
20. Не бажай тієї ночі, коли народи винищуються на своєму місці.
21. Бережися, не схиляйся до зла, котрому ти надав перевагу над стражданнями.
22. Бог високий могутністю Своєю, і хто такий, як Він, наставник?
23. Хто підкаже Йому шлях Його, хто може сказати: Ти учиняєш несправедливо?
24. Пам'ятай про те, аби підносити діяння Його, котрі люди бачать.
25. Усі люди можуть бачити їх; людина може роздивлятися їх здалеку.
26. Ось, Бог великий, і ми не можемо пізнати Його, число літ Його безмежне.
27. Він збирає краплі води; вони разом виливаються дощем;
28. Із хмарин капають і виливаються щедро на людей.
29. Хто може також пізнати довжину хмарин, чи легіт шатра Його?