1. І продовжував Елігу, і сказав:
2. Вислухайте, мудрі, мовлене мною, і прихиліть до мене вухо, помірковані!
3. Бо вухо виокремлює слова, як піднебіння розрізняє смак страви.
4. Виберім поміж собою суд (право) і спізнаємо, що добре.
5. Ось, Йов сказав: За мною правда, але Бог позбавив мене суду.
6. Чи мушу я брехати на правду мою? Моя рана невигойна без вини.
7. Чи є така людина, як Йов, котрий п'є глум, як воду?
8. Пристає до співжиття з тими, що чинять беззаконня і ходить з людьми нечестивими.
9. Тому що він сказав: Немає користі для людини у догоджанні Богові.
10. Отож, вислухайте мене, мужі мудрі! Не може бути у Бога неправда чи у Вседержителя неправосуддя.
11. Бо Він за вчиненим людиною учиняє з нею і за шляхами мужа дає заплату!
12. Справді, Бог не чинить неправди, і Вседержитель не викривляє суду.
13. Хто, окрім Нього, дбає про землю? І хто урядує цілим світом?
14. Якби Він обернув серце Своє до Себе і взяв Собі дух її та дихання її, –
15. Раптом загинула б усіляка плоть, і людина стала б тліном.