20. І життя її одвертається від хліба, і душа її від улюбленої страви.
21. Плоть на ній марніє, аж так, що її не видно, і з'являються кості її, котрих не було видно.
22. І душа її наближається до могили, і життя її – до смерти.
23. Якщо є у неї Ангел – наставник, один із тисячі, аби показати людині достеменний шлях її, –
24. Бог змилується над нею і скаже: Звільни її від могили; Я знайшов викупа.
25. Тоді тіло її стане кращим, аніж замолоду; вона повернеться у дні юности своєї.
26. Буде молитися до Бога, і Він милостивий до неї; з радістю споглядає на обличчя її і повертає людині праведність її.
27. Вона буде дивитися на людей і говоритиме: Грішила я і спотворювала правду, а мені не відплачено;
28. Він визволив душу мою від могили, і життя моє бачить світло.
29. Ось, усе це чинить Бог часто з людиною,