30. Не дозволяв я устам моїм грішити прокляттям душі його.
31. Чи не казали люди шатра мого: О, коли ми від м'яса його не наситилися?
32. Мандрівник не ночував на вулиці; двері мої я відчиняв йому.
33. Якби я приховував учинки мої, як чоловік, приховуючи в грудях моїх вади мої,
34. То я страхався б великої громади, і презирство одноплемінних лякало б мене, і я мовчав би, і не виходив за браму.