12. Це – вогонь, що пожирає до винищення, котрий вирвав би з корінням добро моє.
13. Якщо я нехтував правами служника і служниці моєї, коли вони мали суперечку зі мною,
14. То що почав би я діяти, якби Бог повстав? І коли б Він глянув на мене, що я відповів би Йому?
15. Чи не Він, Котрий утворив мене в лоні, витворив і його, і так само учинив нас в утробі?
16. Чи відмовляв я тому, що мав нужду, на їхнє прохання і чи засмучував очі вдови?
17. Чи сам я з'їдав шматка свого, і чи не їв від нього сирота?
18. Бо з дитинства він зростав зі мною, як з батьком, і від лона матері моєї я допомагав удові.
19. Якщо я бачив когось, що гинув без одежі і бідака без вбрання, –
20. Чи не благословляли мене рамена його, і чи не був він зігрітий вовною овечок моїх?
21. Якщо я підносив руку мою на сироту, коли бачив допомогу собі коло брами,
22. То нехай плече моє відпаде од спини, і рука моя нехай відламається од ліктя.
23. Тому що страшна для мене покара від Бога; перед величчю Його я не міг би устояти.
24. Чи мав я золото за своє опертя і чи казав скарбові: Ти надія моя?
25. Чи мав я радість, що багатство моє величезне, і що рука моя надбала багато?
26. Спостерігаючи за сонцем, як воно сяє, і на місяць, як він величаво простує,
27. Чи спокусився я у таємниці серця свого і чи цілували уста мої руку мою?
28. Це також було б злочином, що належить судові; бо я відрікся б від Бога Всевишнього!
29. Чи радів я з погибелі ворога свого, і чи тішився, коли нещастя доганяло його?
30. Не дозволяв я устам моїм грішити прокляттям душі його.
31. Чи не казали люди шатра мого: О, коли ми від м'яса його не наситилися?
32. Мандрівник не ночував на вулиці; двері мої я відчиняв йому.