11. Тому що це – злочин, це – беззаконня, що належить судові.
12. Це – вогонь, що пожирає до винищення, котрий вирвав би з корінням добро моє.
13. Якщо я нехтував правами служника і служниці моєї, коли вони мали суперечку зі мною,
14. То що почав би я діяти, якби Бог повстав? І коли б Він глянув на мене, що я відповів би Йому?
15. Чи не Він, Котрий утворив мене в лоні, витворив і його, і так само учинив нас в утробі?
16. Чи відмовляв я тому, що мав нужду, на їхнє прохання і чи засмучував очі вдови?
17. Чи сам я з'їдав шматка свого, і чи не їв від нього сирота?
18. Бо з дитинства він зростав зі мною, як з батьком, і від лона матері моєї я допомагав удові.
19. Якщо я бачив когось, що гинув без одежі і бідака без вбрання, –
20. Чи не благословляли мене рамена його, і чи не був він зігрітий вовною овечок моїх?
21. Якщо я підносив руку мою на сироту, коли бачив допомогу собі коло брами,
22. То нехай плече моє відпаде од спини, і рука моя нехай відламається од ліктя.
23. Тому що страшна для мене покара від Бога; перед величчю Його я не міг би устояти.
24. Чи мав я золото за своє опертя і чи казав скарбові: Ти надія моя?