1. Заповіта я склав з очима моїми, щоб не мислити мені про дівчину.
2. Яка ж доля мені від Бога згори? І який спадок від Всевишнього з небес?
3. Чи не для нечестивого погибель, і чи не для того, хто чинить лихе, отака халепа?
4. Чи не бачив Він шляхів моїх і чи не рахував усіх моїх кроків?
5. Якщо я ходив у марноті, і якщо нога моя поспішала лукавити, –
6. Нехай зважать мене на вагах правди, і Бог спізнає мою чистоту.
7. Якщо ступні мої ухилялися від шляху, і серце моє простувало за очима моїми, і коли щось нечисте прилипало до рук моїх,
8. То нехай же я сію, а інший їсть, і нехай паростки мої викорінені будуть.
9. Якщо серце моє спокушалося жінкою, і я робив засідку біля дверей мого ближнього, –
10. Нехай моя дружина меле на іншого, і нехай інший нахиляється над нею;
11. Тому що це – злочин, це – беззаконня, що належить судові.
12. Це – вогонь, що пожирає до винищення, котрий вирвав би з корінням добро моє.
13. Якщо я нехтував правами служника і служниці моєї, коли вони мали суперечку зі мною,
14. То що почав би я діяти, якби Бог повстав? І коли б Він глянув на мене, що я відповів би Йому?
15. Чи не Він, Котрий утворив мене в лоні, витворив і його, і так само учинив нас в утробі?
16. Чи відмовляв я тому, що мав нужду, на їхнє прохання і чи засмучував очі вдови?
17. Чи сам я з'їдав шматка свого, і чи не їв від нього сирота?
18. Бо з дитинства він зростав зі мною, як з батьком, і від лона матері моєї я допомагав удові.