15. Жахіття кинулося до мене, наче вітер, розвіялася зверхність моя, і щастя моє промчало, мов та хмарина,
16. І нині виливається душа моя в мені, дні скорботи оточили мене.
17. Уночі ниють у мені кістки мої, і жили мої не мають спокою.
18. З великими складнощами скидають одежу мою; краї хітону мого затісні для мене.
19. Він кинув мене у твань, і я став, як тлін і попіл.
20. Я волаю до Тебе, а Ти не зважаєш на мене, – стою, а Ти лише дивишся на мене.
21. Ти став жорстоким до мене; міцною рукою ворогуєш супроти мене.
22. Ти підніс мене, і примусив линути за вітром, і засмучуєш мене.
23. Авжеж, я знаю, що Ти провадиш мене до смерти і в дім, де збираються всі, що живуть.