1. А нині насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, чиїх батьків я не погодився б розмістити із псами моєї худоби.
2. І сила рук їхніх для чого мені? Над ними вже проминув час.
3. Убогістю і голодом виснажені, вони втікають у безводний степ, похмурий і спустошений;