17. Там злочинці перестають жахати, і там спочивають знесилені.
18. Там в'язням легко разом, і не чують крику наглядача.
19. Малий і великий там рівні, і раб вільний од свого володаря.
20. Навіщо дароване страдникові світло, і життя зболілим душею,
21. Котрі наджидають смерти, і немає її, котрі викопали б її охочіше, аніж скарби.
22. Котрі веселилися б дуже, і були б раді, коли б знайшли могилу.
23. Нащо дане світло чоловікові, котрому шлях закритий, і котрого Бог оточив мороком?
24. Адже зітхання мої випереджають хліб мій, і стогони мої виливаються, як води.
25. Тому що жахливе, чого я жахався, якраз і спіткало мене, і чого я боявся, те й прийшло до мене.