1. По цьому розтулив Йов уста свої і прокляв день свій.
2. І розпочав Йов, і сказав:
3. Хай згине день, котрого я народився, і ніч, в котру сказано: Зачалася людина!
4. День той нехай стане пітьмою; Нехай не прикличе його Бог згори, і нехай не засяє над ним світло!
5. Нехай спіткає його пітьма і морок, нехай зависне над ним хмара, нехай морочний день жахає його.
6. Ніч та – нехай же схопить її морок, нехай не буде її у днях року, нехай не буде її в числі місяців!
7. О! Ніч та – нехай же буде вона безплідна; нехай не завітає до неї жодна радість!
8. Нехай проклянуть її ті, що проклинають день, і здатні пробудити левіятана!
9. Нехай потьмяніють зорі досвітку її; нехай чекає вона на світло, і воно не приходить, і нехай не побачить вона тремтячих вій досвітньої зорі,
10. За те, що не зачинила дверей лона матері моєї і не приховала гіркот від очей моїх!
11. Чому я не згинув, виходячи з лона, і не вмер, коли вийшов із лона?