1. Так, у срібла є початкова жила, і в золота місце, де його очищають.
2. Залізо беруть із землі; з каменя виплавляється мідь.
3. Людина визначає межу пітьмі і уважно розшукує камінь у мороці і тіні смертній.
4. Роблять рудокопню у місцях, забутих ногою, спускаються углиб, зі світлом, висять і гойдаються далеко від людей.
5. Земля, на котрій зростає хліб, у надрах побита, наче вогнем.
6. Каміння її – місце сапфірів, і в ній – піщинки золота.
7. Стежки туди не відає хижа птаха, і не бачило її око коршака;
8. Не топтали її левенята, і не проходив там розлючений лев.
9. На скалу кладе він руку свою, з корінням перекидає гори.
10. У скелях пробиває ріки, і все коштовне бачить око його.
11. Стримує потоки від переповнення, і приховане виносить на світло.
12. Але де премудрість знаходять? І де місце розумові?
13. Не відає людина ціни її, і вона немає місця на землі живих.
14. Безодня каже: Не в мені вона; і море каже: Не в мене.