1. І продовжував Йов притчу свою, і сказав:
2. Живий Бог, Котрий позбавив мене суду, і Вседержитель, що згірчив душу мою,
3. Що доки дихання моє ще в мені і дух Божий у ніздрях моїх,
4. Не скажуть уста мої недоброго, і язик мій не вимовить неправди!
5. Нехай заборонить Бог, щоб я визнав вас справедливими; аж доки не помру, не поступлюся своєю чистотою.
6. Міцно я тримаю правду мою і не відпущу її; не дорікне мені серце моє упродовж усіх днів моїх.
7. Нехай ворог мій буде, мов нечестивий, і той, що повстає на мене, як злочинець.
8. Бо яка надія лицемірові, коли візьме, коли відкине Бог душу його?
9. Чи зачує Бог волання його, коли впаде на нього лихо?
10. Чи буде він тішитися Вседержителем і прикликати Бога постійно?
11. Сповіщу вам, що в руці Божій; що у Вседержителя, не приховаю.
12. Ось, усі ви й самі бачили; то для чого марнуєте стільки слів?
13. Ось доля нечестивої людини, що нехтує законом від Бога, і спадок, котрого одержують від Вседержителя гнобителі.
14. Якщо розмножаться сини його, то під меч; і нащадки його не наситяться хлібом.