5. Ось вони, мов дикі віслюки в пустелі, виходять на справу свою, підводячись рано на здобич; степ дає хліб для них і для дітей їхніх.
6. Жнуть вони в полі чужому, і збирають виноград у нечестивця.
7. Оголених примушують ночувати без даху і тих, що без одежі, у холоднечу;
8. Мокнуть від гірських дощів, і, не маючи сховку, припадають до скелі.
9. Відривають від сосків сироту і з убогого беруть заклад;
10. Примушують його ходити голим, без одежі, і в голодних відбирають колоски;
11. У стінах своїх роблять олію оливкову, топчуть у чавилах, і спраглі!
12. У місті люди стогнуть, і душа тих, кого вбивають, волає, і Бог не забороняє того.
13. Це ті, що бунтують супроти світла, не відають шляхів Його, і не ходять стежками Його.
14. Із досвітком підводиться убивник, умертвляє бідного і убогого, а вночі буває злодієм.
15. І око перелюбника наджидає сутінків, кажучи: Нічиє око не побачить мене, – і затуляє обличчя.
16. У темряві підкопуються під оселі, котрі вдень вони завважили для себе, вони і не відають світла.
17. Тому що для них ранок – смертна тінь, бо вони знайомі з жахами смертної тіні.