10. Примушують його ходити голим, без одежі, і в голодних відбирають колоски;
11. У стінах своїх роблять олію оливкову, топчуть у чавилах, і спраглі!
12. У місті люди стогнуть, і душа тих, кого вбивають, волає, і Бог не забороняє того.
13. Це ті, що бунтують супроти світла, не відають шляхів Його, і не ходять стежками Його.
14. Із досвітком підводиться убивник, умертвляє бідного і убогого, а вночі буває злодієм.
15. І око перелюбника наджидає сутінків, кажучи: Нічиє око не побачить мене, – і затуляє обличчя.
16. У темряві підкопуються під оселі, котрі вдень вони завважили для себе, вони і не відають світла.
17. Тому що для них ранок – смертна тінь, бо вони знайомі з жахами смертної тіні.
18. Легкий такий-от на поверхні води; проклята частка його на землі, і не дивиться він на шлях садів виноградних.
19. Посуха і спекота поглинають снігову воду; так пекло – грішників.
20. Нехай забуде його лоно матері, нехай смакує ним черва; нехай не залишиться про нього пам'ять; як дерево, зламається злочинець,
21. Котрий пригнічує бездітну, що не народжувала, а вдові не чинить добра.
22. Він і міцних тягне своєю силою; він підводиться, і ніхто не певен за своє життя.
23. А Він дає йому все для безпеки, і він на те спирається, і очі Його бачать шляхи їхні.
24. Трохи піднеслися, – і ось, немає їх; падають і помирають, як і всі, і, як вершечки колосків, зрізуються.