9. Вдів ти відштовхував ні з чим, і сиріт залишав з порожніми руками.
10. За це довкола тебе пастки, і виповнив тебе наглий жах.
11. Або пітьма, в котрій ти анічого не бачиш, і численні води покрили тебе.
12. Чи не Бог є над небом? Поглянь угору на зорі, як вони високо!
13. І ти кажеш: Що знає Бог? Чи може Він судити крізь морок?
14. Хмарини – запона Його, тож Він не бачить, а ходить лише по небесному полі.
15. Невже ти тримаєшся шляху старожитніх, по котрому йшли люди непокірні,
16. Котрі дочасно були винищені, коли вода підмила підмурки їхні?