12. Чи не Бог є над небом? Поглянь угору на зорі, як вони високо!
13. І ти кажеш: Що знає Бог? Чи може Він судити крізь морок?
14. Хмарини – запона Його, тож Він не бачить, а ходить лише по небесному полі.
15. Невже ти тримаєшся шляху старожитніх, по котрому йшли люди непокірні,
16. Котрі дочасно були винищені, коли вода підмила підмурки їхні?
17. Вони казали Богові: Відступися од нас; і що вчинить їм Вседержитель?
18. А Він виповнював оселі їхні добром. Але порада нечестивих будь далеко від мене!
19. Бачили праведники і раділи, і безневинний насміхався з них.
20. Ворог наш понищений, а тих, що залишилися після них, пожер вогонь.
21. Наближся ж до Нього і матимеш спокій; через це прийде до тебе добро.
22. Прийми з уст Його закона і поклади слова Його в серце твоє;
23. Якщо ти звернешся до Вседержителя, то знову влаштуєшся, відкинеш беззаконня від шатра твого.
24. І будеш перетворювати на тлін блискучий метал, і в каміння потоків золото офірське.
25. І буде Вседержитель твоїм захистом і блискучим сріблом у тебе.
26. Бо тоді будеш радіти Вседержителем, і піднесеш до Бога лице твоє.
27. Помолишся до Нього, і Він почує тебе, і ти виконаєш обітниці твої,
28. Покладеш намір, і він справдиться в тебе; і над шляхами твоїми буде сяяти світло.
29. Коли хтось принижений буде, ти скажеш: Підвищуйся! І Він порятує ницого.