6. Тільки-но я пригадаю, то здригаюся, і тремтіння виповняє тіло моє.
7. Чому злочинці живуть, сягають старости, і навіть при добрім здоров'ї?
8. Діти їхні з ними перед лицем їхнім, і внуки їхні перед очима їхніми.
9. Оселі їхні захищені від страху, і немає берла Божого на них.
10. Бик їхній запліднює і не знемагає; корова їхня зачинає і не викидає.
11. Мов отару, випускають вони діточок своїх, і діти їхні танцюють.
12. Вони беруть тімпана і цитру й веселяться при звуках сопілки.
13. Провадять дні свої при здоров'ї і миттю відходять до шеолу.
14. А тим часом, вони кажуть Богові: Одступися від нас; не хочемо ми знати шляхів Твоїх!
15. Що таке Вседержитель, щоб нам служити Йому? І яка нам користь від молитви до Нього?
16. Бачиш, щастя їхнє не від їхніх рук. Порада нечестивих буде далеко від мене!
17. Чи так часто загасає світильник у нехтувачів законом, і насувається на них біда, і Він дає їм у спадок страждання у гніві Своєму?
18. Вони мають бути, мов соломина на вітрі, і як полова, підхоплена вихором.
19. Скажеш: Бог береже для дітей його нещастя його. – Нехай же дасть йому самому, щоб він те знав.
20. Нехай очі його побачать нещастя його, і нехай він сам п'є від гніву Вседержителя.
21. Бо що йому до оселі своєї після нього, коли число місяців його скінчиться?