19. Скажеш: Бог береже для дітей його нещастя його. – Нехай же дасть йому самому, щоб він те знав.
20. Нехай очі його побачать нещастя його, і нехай він сам п'є від гніву Вседержителя.
21. Бо що йому до оселі своєї після нього, коли число місяців його скінчиться?
22. Однак, чи Бога навчати мудрости, коли Він судить навіть небесних?
23. Один помирає в самісінькій повноті сили своєї, зовсім спокійний та мирний;
24. Нутрощі його повнісінькі лою, і кістки його виповнені мозком.
25. А інший помирає з гіркою душею, не скуштувавши добра.
26. І вони разом будуть лежати у тліні, і черва покриє їх.