16. Бачиш, щастя їхнє не від їхніх рук. Порада нечестивих буде далеко від мене!
17. Чи так часто загасає світильник у нехтувачів законом, і насувається на них біда, і Він дає їм у спадок страждання у гніві Своєму?
18. Вони мають бути, мов соломина на вітрі, і як полова, підхоплена вихором.
19. Скажеш: Бог береже для дітей його нещастя його. – Нехай же дасть йому самому, щоб він те знав.
20. Нехай очі його побачать нещастя його, і нехай він сам п'є від гніву Вседержителя.
21. Бо що йому до оселі своєї після нього, коли число місяців його скінчиться?
22. Однак, чи Бога навчати мудрости, коли Він судить навіть небесних?
23. Один помирає в самісінькій повноті сили своєї, зовсім спокійний та мирний;
24. Нутрощі його повнісінькі лою, і кістки його виповнені мозком.
25. А інший помирає з гіркою душею, не скуштувавши добра.
26. І вони разом будуть лежати у тліні, і черва покриє їх.
27. Знаю я ваші думки і заміри, котрі ви супроти мене виплітаєте.
28. Ви заперечите: Де дім князя, і де шатро, в котрому мешкали нехтувачі законом?
29. Хіба ви не запитували у мандрівників і не знайомі з їхніми спостереженнями?
30. Що нечестивий зберігається на день погибелі? Вони будуть принесені у день гніву.
31. Хто розгорне перед очима шляхи його, і хто відплатить йому за те, що він учинив?
32. Його супроводжують до гробів; і на його могилі ставлять сторожу.
33. Солодкі для нього брили долини, і за ним іде юрба людей, а тим, що йдуть перед ним, не знайти числа.