10. Сини його будуть підлещуватися до жебраків, і руки його повернуть те, що він загарбав.
11. Кістки його виповнені гріхами юности його, і з ним ляжуть вони у тлін.
12. Якщо солодке в роті його зло, і він утаємничує його під язиком своїм,
13. Береже і не кидає його, а тримає його в устах своїх,
14. То ця їжа в утробі його перетвориться на жовч гадючу в нутрощах.
15. Маєтка, що його він поглинув, виблює: Бог викине його із черева його.
16. Отруту гадючу він смокче; умертвить його язик гадів.
17. Не бачити йому струмків і рік, які течуть медом і молоком!
18. Надбане працею поверне, не проковтне; за вагою маєтку його буде й помста його, а він не знайде радощів.
19. Тому що він пригнічував, проганяв убогих, загарбував доми, котрих не будував.
20. Був ненаситним у череві своєму; і в пожадливості своїй не милував анічого.
21. Нічогісінько не лишилося від ненажерливости його; за це не тривале щастя його.
22. При широкім достаткові буде затісно йому; усіляка рука нечестивого повстане супроти нього.
23. Коли він буде наповнювати нутрощі свої, Він пошле на нього палкий гнів Свій і надощить на нього хворощі в плоті його.
24. Чи втече він від зброї залізної, – прохромить його лук мідний.
25. Почне виривати стрілу, – і вона вийде з тіла, вийде, сяючи крізь жовч його; жахи смерти впадуть на нього!
26. Усе похмуре утаємничене всередині його; буде пожирати його вогонь, ніким не роздмухуваний; зло спіткає також і те, що залишилося в шатрі його.
27. Небо відкриє злочини його, і земля повстане супроти нього.
28. Пощезне надбане дому його; усе розпорошиться в день гніву Його.