1. І відповідав Єліфаз теманянин, і сказав:
2. Чи буде мудрий відповідати знанням мізерним і виповнювати нутрощі свої вітром східним,
3. Виправдовуватися словами марними і мовою, що не має жодної сили, та твердженнями, якими він не може вдіяти нічого доброго?
4. Адже ти й страх відклав, і молитву до Бога відкинув.
5. Нечестя твоє виповідають уста твої, і ти вибрав мову лукавих.
6. Тебе звинувачують уста твої, а не я, і твій язик говорить супроти тебе.
7. Хіба ти народився першою людиною, і передніше пагорбів утворений?
8. Хіба ти чув таємниці Божої ради і прихилив до себе премудрість?
9. Що відаєш ти, чого не знали б ми? Що розумієш ти, чого не було б і в нас?
10. І сивоволосий, і старець є поміж нами, що днями перевершує батька твого.
11. Чи недостатньо для тебе втіхи від Бога? Чи це таємниця для тебе?
12. Навіщо твоє серце зводить тебе, і чому очі твої не закриваються при цьому?
13. Чому налаштовуєш супроти Бога духа свого, і устами своїми промовляєш такі слова?
14. Що то за один, чоловік, щоб йому бути чистим, і, щоб народженому жінкою, бути праведним?
15. Ось, Він і святим Своїм не довіряє, і небеса нечисті в очах Його,
16. Тим паче нечистий і розбещений чоловік, який п'є беззаконня, що воду.
17. Я буду говорити тобі, слухай мене; я повідаю тобі, що бачив.