17. Між притвором і жертовником нехай плачуть священики, служники Господні, і кажуть: Помилуй, Господе, народ Твій, не віддай спадщини Твоєї на наругу, щоб не збиткувалися над ним народи! Навіщо говоритимуть поміж народами: Де їхній Бог?
18. І тоді озветься ревність у Господа за Свою землю, і помилує народ Свій.
19. І відповість Господь, і скаже народові Своєму: Ось, Я пошлю вам хліб і вино, і єлей, і будете насичуватися, і вже не віддам вас на наругу народам.
20. І зайшлого з півночі Я заверну од вас і прожену в місцину безводну і пустельну, передні полки його – у море східне, а задні – в море західне, і здійметься від нього важкий дух і піде від нього сморід, бо він учинив багато лихого.
21. Не бійся, земле; радій і тішся, бо Господь великий, щоби звершити це.
22. Не бійтеся, тварини, бо пасовиська пустелі зазеленіють знову, дерево принесе свій плід, смоковниця і виноградна лоза виявлять свою силу.
23. І ви, дітоньки Сіону, радійте і тіштеся Господом Богом вашим; бо Він дасть вам дощ, скільки треба, і буде посилати вам дощ, дощ ранній і пізній, як передніше.
24. І виповняться токи пшеницею і переповняться посудини виноградним соком і єлеєм.
25. І поверну вам за ті роки, котрі пожирали сарана, черва, жуки і гусінь – велике військо Моє, котре послав Я на вас.
26. І досхочу будете їсти і насичуватися і прославляти ймення Господа Бога вашого, Котрий дивовижне учиняв з вами, і не осоромиться народ Мій повіки.
27. І спізнаєте, що Я – посеред Ізраїля, і Я Господь Бог ваш, і немає другого, і Мій народ не осоромиться повіки.