1. Слово Господнє, яке було до Йоіла, сина Петуїлового.
2. Послухайте це, старці, і зважайте, усі мешканці землі цієї: Чи бувало таке за днів ваших, чи за днів батьків ваших?
3. Повідайте про це дітям вашим; а діти ваші нехай скажуть своїм дітям, а їхні діти – наступному родові:
4. Те, що залишилося від гусені, їла сарана, а що залишилося від сарани, їла черва, а що лишилося від черви, – пожерли жуки.
5. Прокиньтеся, п'яниці, і плачте, й ридайте, всі, що п'ють вино, за виноградним соком, бо його відберуть од ваших уст!
6. Бо прийшов на землю Мою народ могутній, котрому немає числа; зуби в нього – зуби лев'ячі, і щелепи в нього, як у левиці.
7. Спустошив він виноградну лозу Мою і смоківницю Мою обламав, обезкровив її до голизни і покинув; стали білими гілки її.
8. Ридай, як молода дружина, і підпережися веретищем по нареченому юности своєї!
9. Припинилося хлібне приношення і поливання в домі Господньому; плачуть священики, служники Господні.
10. Спустошене поле, стогне земля, бо винищений хліб, висох виноградний сік, зів'яла оливка.
11. Червонійте від сорому, землероби, ридайте, виноградарі, за пшеницею і ячменем, тому що загинуло жниво у полі;
12. Висохла виноградна лоза і смоковниця зів'яла; гранатове дерево, пальма і яблуня – всі дерева в полі повсихали; а тому й веселощі у синів людських щезли.