8. І сказав Господь Мойсеєві і Ааронові: Візьміть по повній пригорщі попелу з печі, і нехай кине його Мойсей у небо на очах фараона.
9. І здійметься курява по всій землі єгипетській, і буде на людях і на худобі запалення з болячками по всій землі єгипетській.
10. Вони взяли попелу з печі, і з'явилися перед очима фараона. Мойсей кинув попіл у небо, і з'явилося запалення з болячками на людях і на худобі.
11. І не могли чаклуни устояти перед Мойсеєм, з причини запалення; тому що запалення було й на чаклунах і на всіх єгиптянах.
12. Але Господь ожорсточив серце фараона, і він не послухав їх (Мойсея і Аарона), як говорив Господь Мойсеєві.
13. І сказав Господь Мойсеєві: Завтра підведися вранці, і з'явися перед очима фараона, і скажи йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння.
14. Бо цього разу я пошлю всі урази Мої в серце твоє, і на служників твоїх, щоб ти спізнав, що немає подібного Мені на всій землі.
15. Оскільки Я простягнув руку Мою, то міг би уразити тебе і народ твій моровицею, і ти знищений був би на землі.
16. Та для того я зберіг тебе, аби показати на тобі силу Мою, і, щоб звіщено було ймення Моє по всій землі.
17. Ти ще стоїш упоперек народові Моєму, щоб не відпускати його;
18. То ось, Я пошлю завтра, о цій самій порі, град вельми значний, подібного до котрого не було в Єгипті від дня заснування його й донині.
19. Отож, накажи зібрати череди твої і все, що у тебе у полі; на всіх людей і на худобу, котрі залишаться в полі і не зберуться в доми, впаде град, і вони помруть.
20. Ті із служників фараонових, котрих настрашили слова Господні, квапливо зібрали служників своїх і череди свої в доми.