18. То ось, Я пошлю завтра, о цій самій порі, град вельми значний, подібного до котрого не було в Єгипті від дня заснування його й донині.
19. Отож, накажи зібрати череди твої і все, що у тебе у полі; на всіх людей і на худобу, котрі залишаться в полі і не зберуться в доми, впаде град, і вони помруть.
20. Ті із служників фараонових, котрих настрашили слова Господні, квапливо зібрали служників своїх і череди свої в доми.
21. А хто не навернув серця свого до слова Господнього, той залишив служників своїх і череди свої в полі.
22. І сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку свою до неба, і впаде град на всю землю єгипетську, на людей, на худобу і на всю траву польову на землі єгипетській.
23. І підніс Мойсей посоха свого до неба; і Господь озвався громом і градом, і вогонь розливався по землі, і послав Господь град на землю єгипетську.
24. І був град і вогонь поміж градом, град був вельми значний, якого не було по всій землі єгипетській з часу заселення її.
25. І побив град по всій землі єгипетській усе, що було в полі, від людини до худобини; і всю траву польову побив град, і всі дерева в полі поламав.
26. Тільки на землі Ґошен, де жили сини Ізраїля, не було граду.
27. І послав фараон, і прикликав Мойсея й Аарона і сказав їм: На цей раз я згрішив; Господь праведний, а я і народ мій завинили.
28. Помоліться Господові, досить уже тієї могутньої громовиці і градобою; і вже відпущу вас, і не буду затримувати.
29. Мойсей сказав йому: Тільки-но я вийду за місто і піднесу руки мої до Господа, громи перестануть, і граду більше не буде, щоб ти переконався, що Господня земля.
30. Але я знаю, що ти і служники твої ще не боїтеся Господа Бога.
31. Льон і ячмінь були побиті, тому що ячмінь виколосився, а льон запліднився.
32. А пшениця і полба не побиті, тому що вони були пізніми.
33. І вийшов Мойсей від фараона з міста і підніс руки свої до Господа; і припинилися грім і град, і дощ перестав литися на землю.
34. І побачив фараон, що перестав дощ і град, і грім, і продовжував грішити, і обтяжив серце своє сам і служники його.