7. Те саме вчинили й чаклуни своїми чарами, і вивели жабів на землю єгипетську.
8. І покликав фараон Мойсея і Аарона і сказав: Помоліться Господові, щоб Він спровадив жабів од мене і від народу мого, і я відпущу народ Ізраїльський принести пожертву Господові.
9. Мойсей сказав фараонові: Слава наді мною, вибери сам, коли помолитися за тебе, за служників твоїх і за народ твій, щоб жаби пощезли в тебе у домах твоїх, і залишилися тільки в річці.
10. Він сказав: Завтра. Мойсей відповів: Буде за словом твоїм, щоб ти спізнав, що немає нікого, як Господь Бог наш.
11. І щезнуть жаби від тебе, від домів твоїх, і від служників твоїх, і від твого народу; тільки в річці вони залишаться.
12. Мойсей та Аарон вийшли від фараона; і Мойсей поскаржився Богові про жабів, котрих він навів на фараона.
13. І вчинив Господь за словом Мойсея, жаби вимерли в домах, на подвір'ях і в полях.
14. І збирали їх купами, навіть земля засмерділася.
15. І побачив фараон, що вчинилося полегшення, і ожорсточив своє серце, і не послухав їх, як і попереджав Господь.
16. І сказав Господь Мойсеєві: Скажи Ааронові: Простягни твого посоха і вдар порох на землі, і стане порох мошкою по всій землі єгипетській.