11. І прикликав фараон мудраків та чаклунів, і ці чаклуни єгипетські вчинили так само своїм чаклунством.
12. Кожний з них кинув свого посоха, і вони стали зміями; але посох Ааронів проковтнув їхні посохи.
13. І ожорсточилося серце фараонове, і він не послухав їх, як і попередив Господь.
14. І сказав Господь Мойсеєві: Уперте серце фараонове, він не хоче відпустити народ.
15. Навідайся до фараона завтра: Ось, він вийде до води, а ти станеш на шляху його, при березі річки, і посох, котрий перетворювався на змія, візьми в руку твою.
16. І скажи йому: Господь, Бог євреїв, послав мене сказати тобі: Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння в пустелі; та ось, ти й досі не підкорився.
17. Так говорить Господь: Із цього спізнаєш, що Я Господь: Оцим посохом, котрий в руці моїй, я вдарю по воді, що в ріці; і вона перетвориться на кров.
18. І риба в річці загине, і ріка засмердиться, і єгиптяни не зможуть пити воду з ріки.
19. І сказав Господь Мойсеєві: Cкажи Ааронові: Візьми посоха твого, і простягни руку твою на води єгиптян; на річки їхні, на потоки їхні, на озера їхні і на всіляке вмістилище води їхньої; і перетворяться на кров, і буде кров по всій землі єгипетській, і в дерев'яній і в кам'яній посудинах.
20. І вчинили Мойсей та Аарон, як звелів Господь. І підніс Аарон посоха свого, і вдарив по воді річковій перед очима фараоновими, і перед очима служників його, і вся вода в річці перетворилася на кров.
21. І риба в річці вимерла, і річка засмерділася, і єгиптяни не могли пити воду з річки, і була кров по всій землі єгипетській.
22. І чаклуни єгипетські своїми чарами вчинили те саме. І ожорсточилося серце фараона, і не послухав їх (Мойсея та Аарона), як і попереджав Господь.
23. І обернувся фараон, та й пішов у дім свій; і серце його лишилося незворушним.
24. І почали копати всі єгиптяни біля річки, щоб знайти воду для спожитку, тому що не могли пити води з річки.