7. Не давайте вже народові соломи для виготовлення цегли, як учора і третього дня. Нехай вони самі ходять і збирають собі солому.
8. А цегли нехай виготовляють стільки ж, як учора і третього дня, і не зменшуйте; вони ліниві, тому кричать: "Ходімо, принесемо пожертву Богові нашому".
9. Дайте їм більше роботи, щоб вони працювали, і не займалися марними розмовами.
10. І вийшли наглядачі його, і сказали народові: Так говорить фараон: Не даю вам соломи.
11. Самі йдіть, беріть собі солому, де знайдете. А від роботи вашої нічого не зменшується.
12. І кинувся народ по всій землі єгипетській, збирати жниво, замість соломи.
13. А наглядачі присилували, кажучи: Виконуйте роботу свою кожного дня, як і тоді, коли була у вас солома.
14. А наглядачів із синів Ізраїлевих, котрих настановили над ними служники фараонові, били, кажучи: Чому ви учора і сьогодні не виготовляєте належного числа цеглин, як було до сих пір?
15. І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих, і поскаржилися фараонові, кажучи: Для чого ти чиниш так із служниками твоїми?
16. Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу, кажуть нам, виготовляйте. І ось, рабів твоїх б'ють; це гріх твого власного народу.
17. Але він сказав: Ліниві ви, ледачі; тому й кажете: "Ходімо, принесемо пожертву Господові".
18. Повертайтеся і працюйте. Соломи не дадуть вам; а належну кількість цегли виготовляйте.