12. І кинувся народ по всій землі єгипетській, збирати жниво, замість соломи.
13. А наглядачі присилували, кажучи: Виконуйте роботу свою кожного дня, як і тоді, коли була у вас солома.
14. А наглядачів із синів Ізраїлевих, котрих настановили над ними служники фараонові, били, кажучи: Чому ви учора і сьогодні не виготовляєте належного числа цеглин, як було до сих пір?
15. І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих, і поскаржилися фараонові, кажучи: Для чого ти чиниш так із служниками твоїми?
16. Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу, кажуть нам, виготовляйте. І ось, рабів твоїх б'ють; це гріх твого власного народу.
17. Але він сказав: Ліниві ви, ледачі; тому й кажете: "Ходімо, принесемо пожертву Господові".
18. Повертайтеся і працюйте. Соломи не дадуть вам; а належну кількість цегли виготовляйте.
19. І побачили наглядачі синів Ізраїлевих біду свою в словах: "Не зменшуй кількости цеглин, як належить кожного дня".
20. І коли вони вийшли од фараона, то зустрілися з Мойсеєм і Аароном, які стояли, наджидаючи їх.
21. І сказали їм: Нехай бачить і судить вас Господь за те, що ви зробили нас ненависними в очах фараона і служників його, і дали їм меча в руки, щоб убити нас.
22. І звернувся Мойсей до Господа, і сказав: Господе! Для чого Ти піддав народ сей такому випробуванню, для чого послав мене?