9. Якщо ж не повірять навіть двом ознакам і не послухають голосу твого, то візьми води з річки і вилий на суходіл, і вода, взята з річки, стане кров'ю на суходолі.
10. І сказав Мойсей Господові: О, Господе, людина я не красномовна, і таким був і вчора, і третього дня; і від того часу, коли Ти почав говорити із служником Твоїм: я невдатний промовець і недорікувато мовлю.
11. Господь сказав: Хто дав уста людині? Хто робить німим, чи глухим, чи зрячим або сліпим? Чи не Я, Господь?
12. Отож, рушай; і Я буду при устах твоїх, і навчу тебе, що тобі говорити.
13. Мойсей сказав: Господе! Я благаю, пошли іншого, кого можеш послати.
14. І розгнівався Господь на Мойсея, і Він сказав: Хіба немає в тебе Аарона – брата, левита? Я знаю, що він може говорити, і він вийде назустріч тобі, і, забачивши тебе, зрадіє в серці своєму.
15. Ти будеш йому говорити і вкладати слова в уста його; а Я буду при устах твоїх і при устах його, і буду навчати вас, що вам чинити.
16. І буде він говорити замість тебе до народу. Отож, він буде твоїми устами, а ти будеш йому замість Бога.
17. І посох оцей візьми в руку твою; ним творитимеш знамення.
18. І рушив Мойсей, і повернувся до тестя свого Їтра, і сказав йому: Благаю тебе, піду я, і повернуся до братів своїх, котрі у Єгипті; і подивлюся, чи живі вони ще? І сказав Їтро Мойсеєві: Йди з миром.
19. І сказав Господь Мойсеєві у краю Мідіянськім: Рушай, повернися до Єгипту; бо вмерли всі, хто шукав життя твого.
20. І взяв Мойсей дружину свою і синів своїх, посадовив їх на віслюка, і попростував у край єгипетський. І посох Божий Мойсей взяв у руку свою.
21. І сказав Господь Мойсеєві: коли підеш і повернешся до Єгипту, гляди, всі чудеса, які Я доручив тобі, вчини перед фараоном. А Я ожорсточу серце його, і він не відпустить народу.
22. І скажи фараонові: Так говорить Господь: Ізраїль є син Мій, первісток Мій.