11. Але Мойсей почав благати Господа, Бога свого, і сказав: Нехай не спалахне, Господе, гнів Твій на народ Твій, якого Ти вивів із єгипетської землі силою великою і рукою міцною.
12. Щоб єгиптяни не говорили: "На загибель Він вивів їх, щоб убити в горах і винищити їх з лиця землі". Одверни спопеляючий гнів Твій, і відміни згубу народові Твоєму.
13. Пригадай Авраама, Ісаака та Ізраїля, служників Твоїх, котрим присягався Ти Собою, кажучи: "Множачи, помножу насіння ваше, як зорі небесні, і всю землю оцю, про котру Я сказав, дам насінню вашому, і будуть володіти вічно".
14. І відвернув Господь зло, про яке сказав, що наведе його на народ Свій.
15. І повернувся і зійшов Мойсей з гори; в руках його було дві скрижалі Одкровення, на котрих написано було з обидвох боків: і на тім, і на другім боці написано було.
16. Скрижалі були діяння Боже, і письмо, накреслене на скрижалях, було письмо Боже.
17. І коли почув Ісус голос народу, який гомонів, то сказав Мойсеєві: "Військовий гамір у таборі".
18. Та Мойсей сказав: Це не крик переможців і не зойк переможених; я чую голос співаків.