10. Якщо хтось віддасть ближньому своєму віслюка, чи вола, чи вівцю, чи яку-небудь іншу скотину на збереження; а вона помре, або буде пошкоджена, або вкрадена, так, що ніхто цього не побачить;
11. Клятва перед Господом нехай буде поміж обома в тому, що той, котрий узяв, не простягнув своєї руки на власність ближнього свого; і господар мусить прийняти, а той не буде платити.
12. А якщо вкрадене буде у нього, то мусить заплатити господареві його.
13. Якщо ж буде розтерзаний звіром, то нехай принесе на доказ розтерзане. За розтерзане він не платить.
14. Якщо хтось позичить у ближнього свого скотину, і вона буде пошкоджена і помре, а господаря не було при цьому, то мусить заплатити.
15. А коли господар її був при ній, то не має платити. Якщо її найняли за гроші, то нехай і піде за таку ціну.
16. Якщо спокусить хтось дівчину незаручену і зляжеться, нехай дасть їй віно і візьме її собі за дружину.
17. А якщо батько не погодиться видати її за нього, нехай заплатить стільки срібла, скільки належить на віно дівчатам.
18. Ворожки не залишай живою.
19. Усякий скотоложець нехай буде скараний на смерть.