8. Якщо вона не до вподоби господареві своєму, і він не заручить її, нехай дозволить викупити її, а чужому народові продати її не вільний, бо сам знехтував нею.
9. Якщо він заручить її з сином своїм, нехай вчинить з нею за правом дочок.
10. Якщо ж другу візьме за нього, то її не можна позбавляти харчу, одягу і подружнього співжиття.
11. А якщо він оцих трьох речей не вчинив для неї, нехай вона відійде даром, без викупу.
12. Хто ударить чоловіка так, що той помре, нехай буде скараний на смерть.
13. Але якщо хтось не мав злого наміру, а Бог попустив йому попасти під руки його, то Я призначу у тебе місце, куди податися убивникові.
14. А якщо хтось із наміром умертвить ближнього підступно, то навіть од жертовника Мого бери його на смерть.
15. Хто ударить батька свого, або матір свою, нехай зрокований буде на смерть.
16. Хто украде чоловіка і продасть його, чи знайдуть його у руках його, нехай покараний буде на смерть.
17. Хто лихословить батька свого чи матір свою, нехай покараний буде на смерть.
18. Коли сваряться і один чоловік ударить другого каменем, або кулаком, і той не помре, але змушений буде лягти в ліжко,
19. То, якщо він підведеться і буде виходити з оселі за допомогою палиці, той, хто вдарив його, не підлягатиме смерті; нехай лиш дасть відплату за втрату часу і дасть кошти на лікування його.
20. А якщо хтось ударить раба свого чи рабиню свою палицею, і вони помруть під рукою його, то його треба покарати.