3. Якщо він прийшов сам, нехай і вийде сам. А якщо він одружений, то вийде з ним також дружина його.
4. Якщо ж господар його дав йому дружину, і вона народила йому синів, або дочок, то дружина і діти її нехай залишаться у господаря її, а він вийде один.
5. Та коли раб скаже: "Люблю господаря мого, дружину мою і дітей моїх; не піду на волю",
6. То нехай господар його приведе його перед суддями, і підведе його до дверей чи до одвірка, і проколе йому господар вухо його шилом, і він залишиться служити йому навіки.
7. Якщо хтось продасть доньку свою як рабиню, то вона не може вийти, як виходять раби,
8. Якщо вона не до вподоби господареві своєму, і він не заручить її, нехай дозволить викупити її, а чужому народові продати її не вільний, бо сам знехтував нею.
9. Якщо він заручить її з сином своїм, нехай вчинить з нею за правом дочок.
10. Якщо ж другу візьме за нього, то її не можна позбавляти харчу, одягу і подружнього співжиття.
11. А якщо він оцих трьох речей не вчинив для неї, нехай вона відійде даром, без викупу.
12. Хто ударить чоловіка так, що той помре, нехай буде скараний на смерть.
13. Але якщо хтось не мав злого наміру, а Бог попустив йому попасти під руки його, то Я призначу у тебе місце, куди податися убивникові.
14. А якщо хтось із наміром умертвить ближнього підступно, то навіть од жертовника Мого бери його на смерть.