7. І взяв шістсот колісниць відбірних і всі колісниці єгипетські, і старшин над усіма ними.
8. І ожорсточив Господь серце фараона, царя єгипетського, він погнався за синами Ізраїля; а сини Ізраїля йшли під рукою високою.
9. І погналися за ними єгиптяни, і всі коні з колісницями фараона, і вершники, і все військо його, і наздогнали їх біля моря, де вони отаборилися, при Пі-Гахіроті перед Баал-Цефоном.
10. Фараон наблизився, і сини Ізраїля озирнулися, і ось, єгиптяни женуться за ними; і вельми настрашилися і заголосили сини Ізраїля до Бога.
11. І сказали Мойсеєві: Хіба бракує цвинтарів у Єгипті, що ти завів нас помирати в пустелю, вивівши нас із Єгипту?
12. Чи не це саме говорили ми тобі в Єгипті, сказавши: "Залиши нас, ми будемо працювати в Єгипті?" Тому що ліпше бути нам рабами в єгиптян, аніж померти в пустелі.
13. Та Мойсей сказав народові: Не лякайтеся, стійте, і побачите порятунок Господній, котрого Він сподіє вам нині; бо єгиптян, яких ви бачите нині, більше не побачите повіки.
14. Господь буде воювати за вас, а ви зберігайте спокій.
15. І сказав Господь Мойсеєві: Чого ти волаєш до Мене? Скажи синам Ізраїля, щоб вони рушали.
16. А ти піднеси посоха свого і простягни руку твою на море, і розділи його, і пройдуть сини Ізраїля серед моря суходолом.
17. А Я ожорсточу серце єгиптян, і вони рушать слідом за вами. І покажу славу Мою на фараоні і на війську його, на колісницях його і на вершниках його.
18. І спізнають єгиптяни, що Я – Господь, коли покажу славу Мою на фараоні, на колісницях його і на вершниках його.
19. І рушив Ангел Божий, що йшов перед табором ізраїльтян, і вже йшов позаду в них, рушив і стовп хмаровий від лиця їхнього і став позаду в них.
20. І ввійшов у середину поміж табором єгипетським і між табором ізраїльтян, і був хмарою і мороком для одних і освітлював ніч для інших, і не поближчали між собою упродовж ночі.