10. Виконуй же настанови ці у призначений час, із року в рік.
11. І коли введе тебе Господь на землю Ханаанську, як Він присягався тобі і батькам твоїм, і дасть її тобі;
12. Відділяй Господові кожного первістка, що розкриває утробу, і все первісне із худоби, яка в тебе буде, чоловічої статі, це – Господове.
13. І кожного первістка з віслюків викупляй за ягня, а як не викупиш, ти повинен зламати йому шию; а всіх первістків із людей твоїх ти повинен викупляти.
14. І коли потім запитає тебе син твій, кажучи: "Що це?", то скажи йому: "Рукою міцною вивів нас Господь з Єгипту, із дому рабства.
15. Тому, коли фараон чинив спротив і не одпустив нас, Господь умертвив усіх первістків на землі єгипетській, від первістка людського до первістка з худоби: через те я приношу на пожертву Господові все, що розкриває утробу чоловічої статі, а всілякого первістка із синів моїх викупляю.
16. І нехай буде це ознакою на руці твоїй і замість пов'язки над очима твоїми, бо рукою міцною Господь вивів нас із Єгипту".
17. Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його шляхом через землю Филистимську, тому що вона близько; бо сказав Бог: Щоб не пожалкував народ, забачивши війну, і не повернувся в Єгипет.
18. І обвів Бог народ шляхом пустельним до Червоного моря. І вийшли сини Ізраїля озброєні із землі єгипетської.
19. І взяв Мойсей з собою кості Йосипа; бо Йосип присягою взяв клятву синів Ізраїля, сказавши: "Відвідає вас Бог, і ви з собою винесіть кості мої звідси".
20. І рушили сини Ізраїля із Суккоту, і отаборилися в Етамі, на межі пустелі.
21. А Господь йшов перед ними удень в стовпі хмаровому, щоб проводжати їх у дорозі, а вночі в стовпі вогняному, щоб світити їм, аби могли йти удень та вночі.