36. А коли заходило сонце, оголосили у таборі: Кожний іди до свого міста, кожний до свого краю.
37. І помер цар, і привезли його в Самарію, і поховали царя в Самарії.
38. І обмили колісницю на ставку самарійському, і пси лизали кров його, і обмивали блудниці, за словом Господнім, котре він вирік.
39. Решта Ахавових діянь, усе, що він чинив, і дім із слонової кості, котрого він спорудив, і всі міста, котрі він збудував, описані в Літописі царів ізраїльських.
40. І спочив Ахав з батьками своїми, і зацарював Ахазія, син його, замість нього.
41. А Йосафат, син Аси, зацарював над Юдеєю четвертого року Ахава, царя ізраїльського.
42. Тридцять п'ять років було Йосафатові, коли зацарював, і двадцять п'ять літ царював у Єрусалимі. Ймення матері його – Азува, донька Шілхи.
43. Він ходив у всьому шляхом батька свого Аси, не сходив з нього, роблячи до вподоби очам Господнім. Тільки узвишшя лишилися не понищені; народ усе ще звершував пожертви і кадіння на узвишшях.
44. Йосафат уклав угоду про мир із царем ізраїльським.
45. Інші діяння Йосафатові і подвиги його, котрі він звершив, і як він воював, описані в Літописі царів Юдиних.
46. А рештки блудників, котрі залишилися за днів батька його Аси, він винищив у країні.
47. А в Едомі тоді не було царя, а був намісник царський.
48. Йосафат збудував кораблі на морі, щоб ходити до Офіру по золото; але вони не дійшли, бо розбилися при Ецйон-Ґевері.
49. Тоді сказав Ахазія, син Ахава, Йосафатові: Нехай мої служники підуть із твоїми служниками на кораблях. Але Йосафат не погодився.
50. І спочив Йосафат з батьками своїми і був похований з батьками своїми у місті Давида, батька свого. І зацарював Єгорам, син його.