7. І зібрав цар ізраїльський усіх старшин краю, і сказав: Зауважте і дивіться, він замислив лихе; коли він прислав до мене за дружинами моїми і синами моїми, і сріблом моїм, і золотом моїм, я йому не відмовив.
8. І сказала йому вся старшина і весь народ: Не слухай і не погоджуйся.
9. І сказав він послам Бен-Гадада: Скажіть моєму цареві: Усе, про що ти просив першого разу від служника твого, я готовий учинити; а цього вчинити не можу. І пішли посли, і віднесли йому відповідь.
10. І послав до нього Бен-Гадад сказати: Нехай те і те вчинять мені боги, і ще більше нехай учинять, якщо пороху самарійського не стане для всіх людей, що йдуть за мною.
11. І відповідав цар ізраїльський, і сказав: Скажіть, нехай не хвалиться підперезаний, як розперезаний.
12. Зачувши це слово, Бен-Гадад, котрий жив разом із царями в шатрах, сказав служникам своїм: Беріть в облогу місто. І вони взяли місто в облогу.
13. І ось, один пророк підійшов до Ахава, царя ізраїльського, і сказав: Так говорить Господь: Чи ти бачиш усе оце велике юрмище? Ось, Я сьогодні віддам його в руку твою, щоб ти знав, що Я – Господь.
14. І сказав Ахав: Через кого? Він сказав: Так говорить Господь: Через служників окружних старшин. І сказав Ахав: Хто розпочне битву? Він сказав: Ти.
15. Ахав перелічив служників старшин окружних, і виявилося їх двісті тридцять двоє; після них порахував увесь народ, всіх синів Ізраїлевих, було сім тисяч.
16. І вони виступили опівдні, а Бен-Гадад напився у шатрах разом із царями, які допомагали йому.
17. І виступили передніше служники старшин округів. І послав Бен-Гадад, і повідали йому, що люди вийшли із Самарії.
18. Він сказав: Якщо по мир вийшли вони, то схопіть їх живими; А якщо на війну вийшли, також схопіть живими.
19. І вийшли з міста служники старшин округів, і військо за ними.