18. І сказала Вірсавія: Гаразд, я скажу про тебе цареві.
19. І зайшла Вірсавія до царя Соломона оповісти йому про Адонію. А цар підвівся перед нею, і вклонився їй, і сів на своєму троні. І поставив він трона й для матері царевої, і вона сіла праворуч нього.
20. І сказала: Я маю до тебе незначне прохання, не відмов мені. І сказав їй цар: Проси, мамо моя; Я не відмовлю тобі.
21. І сказала вона: Віддай Авішаґ шунаммітку Адонії, братові твоєму, за дружину.
22. І відповідав цар Соломон, і сказав матері своїй: А навіщо ти просиш Авішаґ шунаммітку для Адонії? Проси йому також і царство; тому що він мій старший брат, і йому священик Евіятар, і Йоав, син Церуїн, друг.
23. І присягнувся цар Соломон Господом, говорячи: те і те нехай учинить мені Господь і ще більше вчинить, якщо не на свою душу сказав Адонія таке слово.
24. А нині – живий Господь, що зміцнив мене і посадовив мене на троні Давида, батька мого, і що облаштував мені дім, як говорив Він, – сьогодні ж Адонія мусить померти.
25. І послав цар Соломон Бенаю, Єгоядиного сина, котрий уразив його (Адонію), і він помер.
26. А священикові Евіятарові цар сказав: Йди до Анатоту на твоє поле; ти заслуговуєш на смерть, але о цій порі я не порішу тебе, бо ти носив Ковчега Володаря Господа перед Давидом, батьком моїм, і витерпів усе, що терпів мій батько.
27. І позбавив Соломон Евіятара священства Господнього, і справдилося слово Господнє, котре сказав він про дім Іліїв у Шіло.
28. Чутка про це дійшла до Йоава, оскільки Йоав схилявся на бік Адонії, а на бік Соломона не схилявся, – то втік у скинію Господню, і вхопився за роги жертовника.
29. І доповіли цареві Соломонові, що Йоав сховався в скинію Господню, і що він біля жертовника. І послав Соломон Бенаю, сина Єгоядиного, говорячи: Йди і поріши його!
30. І прийшов Беная до скинії Господньої, і сказав йому: Так сказав цар: Виходь. І сказав той: Ні, я хочу померти тут. Беная переказав те цареві, говорячи: Отак сказав Йоав і так відповідав мені.
31. Цар сказав йому: Вчини так, як він сказав, і поріши його, і поховай його, і зніми безневинну кров, пролиту Йоавом, з мене і з дому батька мого.
32. І нехай наверне Господь кров його на голову його за те, що він забив двох мужів без вини, і кращих від нього: уразив мечем, без дозволу батька мого Давида, Авнера, Нериного сина, старшину ізраїльського війська, та Амасу, сина Єтерового, старшину Юдиного війська.
33. Нехай обернеться кров їхня на голову Йоава і на голову нащадків його навіки, а Давидові і нащадкам його, і домові його, і тронові його, нехай буде мир навіки від Господа!
34. І пішов Беная, син Єгоядинів, і вразив Йоава, і умертвив його, і він був похований в домі своєму в пустелі.
35. І настановив цар Соломон Бенаю, сина Єгоядиного, замість нього над військом; а Садока священика настановив цар замість Евіятара.