12. Коли я піду від тебе, тоді Дух Господній понесе тебе, не відаю куди; і якщо я піду попередити Ахава, і він не знайде тебе, то він заб'є мене; а служник твій богобоязкий від юности своєї.
13. Хіба не сказано володареві моєму, що я вчинив, коли Єзавель винищувала пророків Господніх, як я переховував сто чоловіків пророків Господніх, по п'ятдесят чоловіків, у печерах і годував їх хлібом і водою?
14. А тепер ти кажеш: Піди, скажи володареві твоєму: Ілля тут; він заб'є мене.
15. І сказав Ілля: Живий Господь Саваот, перед котрим я стою! Сьогодні я постану перед ним.
16. І пішов Овдій назустріч Ахавові, і доповів йому. І пішов Ахав назустріч Іллі.
17. Коли Ахав побачив Іллю, то сказав Ахав йому: Чи це ти, що бентежиш Ізраїля?
18. І сказав Ілля: Не я бентежу Ізраїля, але ти і дім батька твого тим, що знехтували наказами Господніми і йдете за Ваалами.
19. Тепер ходімо, і збери до мене всього Ізраїля на гору Кармел, і чотириста п'ятдесят пророків Ваалових, і чотириста пророків Астартових, що харчуються від столу Єзавелі.
20. І послав Ахав до всіх синів Ізраїля, і зібрав усіх пророків на гору Кармел.
21. І пішов Ілля до всього народу, і сказав: Чи довго вам зависати поміж двома думками? Якщо Господь є Бог, то йдіть за Ним, а якщо Ваал, то за ним ходіть. І не відповідав йому народ жодним словом.
22. І сказав Ілля народові: Я один залишився пророк Господній, а пророків Ваалових чотириста п'ятдесят чоловіків.
23. Нехай дадуть нам двох бичків і нехай вони виберуть собі одного бичка, і нехай розітнуть його, і покладуть на дрова, але вогню нехай не підкладають; А я приготую другого бичка і покладу на дрова, а вогню не підкладу.
24. І прикличите ви ім'я бога вашого, а я прикличу ймення Господа, Бога мого. Той Бог, котрий дасть відповідь засобом вогню, є Бог. І відповідав увесь народ і сказав: Гаразд!
25. І сказав Ілля пророкам Вааловим: Виберіть собі одного бичка і приготуйте ви передніше, бо вас багато; І прикличте ім'я бога вашого, але вогню не підкладайте
26. І взяли вони бичка, котрого дали їм, і приготували, і прикликали ім'я Ваала від ранку до полудня, говорячи: Ваале, почуй нас! Але не було ні голосу, ні відповіді; І скакали вони біля жертовника, котрий учинили.
27. Опівдні Ілля почав насміхатися над ними і говорив: Кричіть гучнішим голосом, бо він бог; можливо, він задумався, або чимось зайнятий, або в дорозі, а може, й спить, то він прокинеться.
28. І почали вони кричати гучним голосом, і кололи себе, своїм звичаєм, ножами і списами, аж так, що кров їм юшила.
29. Минув полудень, а вони все ще бісилися до самісінького часу вечірнього жертвоприношення; але не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху.
30. Тоді Ілля сказав усьому народові: Підійдіть до мене. І підійшов увесь народ до нього. Він відбудував зруйнованого жертовника Господнього.
31. І взяв Ілля дванадцять каменів, за числом колін синів Якова, котрому Господь сказав так: Ізраїль буде ймення твоє.