17. Тоді оцей Гадад утік до Єгипту і з ним декілька мужів едомських, які служили при батькові його; Гадад був тоді малим хлопцем.
18. Рушивши з Мідіяну, вони прийшли до Парану і взяли з собою людей із Парану, і прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського: Він надав йому дім, і призначив йому утримання, і дав йому землю.
19. Гадад здобув у фараона значну милість, аж так, що він дав йому за дружину сестру своєї дружини, сестру цариці Тахпенеси.
20. І народила йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата. Тахпенеса виховала його в домі фараоновому; і мешкав Ґенуват у домі фараоновому разом із синами фараоновими.
21. Коли Гадад зачув, що Давид спочив з батьками своїми і що старший над військом Йоав помер, то сказав фараонові: Відпусти мене, я піду в свій край.
22. І сказав йому фараон: Хіба ти маєш якусь нужду у мене, що хочеш повернутися у свій край? Він відповів: Ні! Але відпусти мене.
23. І висунув Бог супроти Соломона ще одного супротивника, Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого володаря.
24. І, зібравши біля себе людей, зробився старшиною ватаги, потому, як Давид розгромив Гадад'езера; і пішли вони на Дамаск, і осіли там, і володарювали в Дамаску.
25. І був він супротивником Ізраїля у всі дні Соломона. Окрім зла, котрого заподіяв Гадад, він завжди шкодив Ізраїлю, і став царем Сирії.
26. І Єровоам, син Неватів, єфремлянин, з Цереди, а ім'я його матері – Церуа, жінки вдови, що був служником Соломоновим, підніс руку на царя.
27. І ось обставини, за якими він підніс руку на царя: Соломон будував Мілло, і ремонтував пролом у місті Давида, свого батька.
28. Єровоам був чоловіком мужнім. Соломон примітив, що цей молодий юнак умів робити діло, і настановив його доглядачем над усіма робітниками з Йосипового дому.
29. Якраз того часу довелося Єровоамові вийти з Єрусалиму; і зустрів його на дорозі пророк Ахійя, шілонянин, і на ньому була нова одежа. А в полі їх було лише двоє.
30. І взяв Ахійя нову одежу, котра була на ньому, і подер її на дванадцять частин.
31. І сказав Єровоамові: Візьми собі десять частин; бо так говорить Господь, Бог Ізраїля: Ось, Я відбираю царство з руки Соломонової і даю тобі десять колін.
32. А одне коліно залишиться йому заради служника Мого Давида і заради міста Єрусалиму, котрого Я вибрав із усіх колін Ізраїля.
33. Це все за те, що вони залишили Мене, і почали поклонятися Астарті, божеству сидонському, і Кемошеві, богові моавському, і Мілкомові, богові аммонському, і не пішли Моїми шляхами, щоб чинити бажане перед очима Моїми і дотримуватися настанов Моїх і заповідей Моїх, так, як Давид, батько їхній.
34. Я не відбираю всього царства з руки його; але я залишаю його володарем упродовж всіх днів життя його заради Давида, служника Мого, котрого Я вибрав, котрий дотримувався заповідей Моїх і настанов Моїх.