22. А Авімелех царював над Ізраїлем три роки.
23. І послав Бог злого духа поміж Авімелехом і поміж городянами Сихему, і не захотіли мешканці сихемські підкорятися Авімелехові.
24. Щоб у такий спосіб звершилася помста за сімдесят синів Єруббаалових, і кров їхня впала на Авімелеха, брата їхнього, котрий забив їх, і на мешканців сихемських, котрі підтримали його, щоб убити братів своїх.
25. Мешканці сихемські поставили на верхів'ях гір у засідку людей, котрі наджидали його, і грабували кожного, хто проходив повз них по дорозі. Про це доповіли Авімелехові.
26. І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, – і довірилися йому сихемські мешканці.
27. І вийшли у поля, і збирали виноград свій, і чавили, і веселилися, ходили в дім бога свого, і їли та пили, і проклинали Авімелеха.
28. Ґаал, син Еведів, казав: Хто Авімелех і хто Сихем, що будемо служити йому? Чи він не син Єруббаалів, а Зевул старший його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми будемо служити йому?
29. Якби хтось дав цей народ в руки мої, я прогнав би Авімелеха; І сказано було Авімелехові: Помнож військо своє і виходь.
30. Зевул, голова міста, почув слова Ґаала, сина Еведового, і спалахнув гнів його.
31. І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: Ось, Ґаал, син Еведів, та брати його приходять до Сихему, і ось вони підбурюють місто супроти тебе.
32. Отож, підведися вночі, ти і народ, який з тобою, і вчини засідку в полі.